ЗАРУМ’Я́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зарум’янити. Катерина обвела усіх веселим поглядом своїх зеленкуватих очей, тріпнула кучерями, витерла зарум’янене від холоду, аж гаряче обличчя (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 36); Увійшла Параска, несучи на блюді печену качку, кругом обложену добре зарум’яненими кружалечками картоплі (Панас Мирний, IV, 1955, 363).
ЗАРУМ’ЯНЕНИЙ
Тлумачення слова