ЗАРУЧИНО́ВИЙ, а, е, діал. Стос. до заручин. Вінок на її гарній артистичній голові походить від мене і є наш заручиновий вінок, замість персня (Ольга Кобилянська, III, 1956, 400); Після всіх церемоній гості й господарі засіли до столу, випили ще по добрій чарці, закусили і почали співати заручинової пісні (Володимир Гжицький, Опришки, 1962, 221).
ЗАРУЧИНОВИЙ
Тлумачення слова