ЗА́РУБКА, и, жін. Виїмка взагалі або спеціальна позначка на чому-небудь, зроблена сокирою, ножем чи іншим знаряддям. Вся хата була зложена з липових квадрових брусів, гладко витесаних, а навіконники і наличники на дверях з вирізками і зарубками, — неначе мережки на рушнику (Олекса Стороженко, I, 1957, 226); Щокільканадцять кроків зупинявся [Степан], робив сокирою зарубки на деревах, щоб завтра потрапити до барлога (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 86); Очевидно, всі народи спочатку позначали числа зарубками на паличках, які на Русі називались бирками (Наука і життя, 7, 1964, 21).
ЗАРУ́БКА, и, жін., гірн. Те саме, що зарубування. Широке застосування врубових машин дало можливість повністю завершити механізацію зарубки уже в четвертій п’ятирічці (Гірнича промисловість.., 1957, 29).