ЗАРУБЦЬО́ВУВАТИСЯ, ується, недок., ЗАРУБЦЮВА́ТИСЯ, юється, док. Заживати, затягуватися, утворюючи рубець (про рани). Рана в плечі ще непокоїла. Вона то зарубцьовувалась, то знову відкривалася (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 196); — Христинко, візьми шпильку й виколупай з мене отой проклятий шріт, бо як зарубцюється в спині, то важче буде ходити (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 621); * Образно. Вона завтра ж вийде на роботу і працюватиме поза всякими нормами, щоб скоріше зарубцювалася пекуча рана [душі] (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 80).
ЗАРУБЦЬОВУВАТИСЯ
Тлумачення слова