ЗАРЮ́МСАНИЙ, а, е, розм. Із слідами сліз, змочений сльозами, розпухлий від сліз (про очі, обличчя); заплаканий. Івга тулить до себе зарюмсане лице Катерини, заспокоює її (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 276); Ніколи не доводилося бачити Ліду зарюмсаною (Олександр Копиленко, Земля.., 1957, 263).
ЗАРЮМСАНИЙ
Тлумачення слова