ЗАРЯ́ДНИЙ, а, е.
1. Стос. до заряду (див. заряд 1 1, 2). За кілька хвилин дивізіон знову рушив. На м’якому, добре вкатаному ґрунті не гриміли лафети й не деренчали зарядні двоколки (Леонід Смілянський, Зустрічі, 1936, 72); Поряд стояли дві гармати з зарядними ящиками (Іван Багмут, Опов., 1959, 18).
2. у знач. ім. зарядний, ного, чол. Боєць, який підносить заряди. Доповідають навідник, замковий, заряджаючий, зарядний (Радянська Україна, 19.XI 1961, 3).