ЗАРЯ́ДКА, и, жін.
1. Те саме, що заряджання. Підійшла машина, яку вони відпустили на зарядку (Натан Рибак, Час, 1960, 15); Довгий час джерелом струму для електропастухів були автомобільні або тракторні акумулятори. Багато клопоту завдавала колгоспам їх зарядка (Радянська Україна, 25.V 1961, 2).
2. перен. Запас енергії, бадьорості, натхнення; наснага. — Раніше я любив збори, завжди любив, зарядку вони мені давали! (Павло Загребельний, Спека, 1961, 287).
3. Фізичні вправи, які виконуються з метою оздоровлення організму. Для кожної людини необхідна ранкова гігієнічна гімнастика — зарядка. Зарядка — дуже влучне слово, адже під час ранкових вправ організм «заряджається» енергією і силою (Наука і життя, 2, 1962, 45); Вранці Ладимко, широко розчинивши вікна, впускав морозне повітря й робив півгодинну зарядку (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 188).