ЗАРЯД 1, у, чол.
1. Певна кількість вибухової речовини, яка міститься у патроні, снаряді, міні і т. ін. — Ви берете заряд толу, вагою на сто кілограмів, і кладете його в сталевий балон, до якого приробляєте детонатор (Юрій Яновський, I, 1954, 205); Хома Хаєцький.. сидить весь у кіптяві, вставляючи в оперення мін додаткові заряди (Олесь Гончар, I, 1954, 47).
2. Бойовий патрон, снаряд, а також куля, дріб, картеч з потрібною для пострілу кількістю вибухової речовини, введені в канал вогнепальної зброї. Пан Цибульський любив пополювать, ..а коли дуже розсердиться, то й по індиках тарахне, та й забира, щоб заряди на вітер не пішли (Олекса Стороженко, I, 1957, 154); Раз на вовка хука дав [Мирон]; удруге схибив; за третім разом заряд у пеньок всадив… (Панас Мирний, I, 1949, 180); Ми, жінки, почали перев’язувати поранених, подавали до гармат заряди (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 259).
3. фіз. Кількість електрики, наявної в якому-небудь тілі. З рентгенівських променів Сонця в шарах атмосфери, що знаходяться на висоті 500—1000 кілометрів і вище, утворюються електричні заряди (Наука і життя, 11, 1962, 57); Під час грози електричні заряди хмар індукують на поверхні землі заряди протилежного знака (Сільські теплові електростанції, 1957, 191).
4. перен. Запас сильних почуттів, якостей і т. ін. В свої ретельно відібрані слова поет уміє вкласти значний емоційний заряд (Поезія і революція, 1956, 247).
ЗАРЯД 2, у, чол., діал. Управління, керівництво. — Слухайте, пане Годієра, ..мушу виїхати на якийсь час. Приймете на той час заряд маєтку? (Іван Франко, VIII, 1952, 83).