ЗАРІЗЯ́КА, и, чол., розм. Те саме, що розбійник. До двору бігла дружина Ганна і кричала, наче за нею гнався цілий гурт зарізяк (Василь Минко, Вибр., 1952, 297); Побачивши коней і озброєних на них зарізяк, перекупки чимдуж кинулись врозтіч (Іван Сенченко, На Батиєвій горі, 1960, 249).
ЗАРІЗЯКА
Тлумачення слова