ЗАРА́ЖЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до заразити. — Ваш виноградник заражений, на корінцях зараза, вона може перейти на сусідні виноградники… (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 217); Улас Уласович стояв на порозі кабінету і теж дрібно підсміювався, заражений загальними веселощами (Юрій Смолич, V, 1959, 438).
2. у знач. прикм. В якому наявна зараза (у 1 знач.). Брали воду з заражених криниць, ширили хворість із хати в хату (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 26).