ЗАРАННЯ 1, я, сер., рідко. Ранній час. Півень співа поки з зарання, а далі спить (Номис, 1864, № 292); * Образно. Хто жив в Аркадії хоч мить, хто весело прожив зарання, той в темну осінь не тремтить (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 171).
ЗАРАННЯ 2, присл. Те саме, що зарані. Зарання в неділю, ще люди й з церкви не вийшли, ..Прохіра була вже в хаті Бросків (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 281); Що ти скажеш їй, які слова вирвеш із серця, коли вона вже зарання готується відбиватись од усіх його розмов (Михайло Стельмах, I, 1962, 475); — Не забувай, що і батько замучений у тюрмі і що наш прекрасний товариш Клим помер зарання від мук… (Мирослав Ірчан, I, 1958, 177).