ЗАРАНЕ́НЬКО, присл., розм. Дуже рано. «Якби схотів зо мною знаться, То б ти собак не боявся; Та прийшов би зараненько, Та лежав би до пізненька» (Павло Чубинський, V, 1874, 190); Зараненько витопила піч та й пішла в поле (Словник Грінченка).
ЗАРАНЕНЬКО
Тлумачення слова