ЗАРАХО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зарахувати. Незабаром Каро одержав повістку і, пройшовши комісію, був зарахований до Діючої армії (Натан Рибак, Опов., 1949, 87);
// зараховано, безос. присудк. сл. Кілька годин тому я взяв до рук у приймальній комісії університету довідку про те, що мене зараховано студентом на філософський факультет (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 264).
ЗАРАХОВАНИЙ
Тлумачення слова