ЗАПИТЛИВО. Присл. до запитливий. Катря не добрала зразу, про що це мова. Запитливо глянула на Морова (Андрій Головко, II, 1957, 383); Сашко підбіг і зупинився перед Григорієм Івановичем, дивлячись на нього запитливо: він чекав наказу або якогось напучення (Юрій Смолич, V, 1959, 698).
ЗАПИТЛИВО
Тлумачення слова