ЗАПИ́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до запитати;
// у знач. ім. запитаний, ного, чол. Той, до кого звертаються з питанням. — Щура каменотеси побили! — нашвидку оповідав запитаний і знову повертав голову до гурту (Степан Васильченко, I, 1959, 238).
ЗАПИТАНИЙ
Тлумачення слова