ЗАПИШАТИСЯ, аюся, аєшся, док.
1. Пройнятися гордістю, виражаючи це на обличчі, всією поставою тіла і т. ін. Кирилик побачив, що він робе [робить] таке діло, якого ніхто не зможе, ні мати, ні сестри, — і запишався (Панас Мирний, I, 1954, 152); Одхилив [Роман] голову набік, глянув на своє писання й запишався (Степан Васильченко, I, 1959, 61); Ганна, звикши вже, що на неї звертають увагу, стояла й зараз, спокійно запишавшись (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 72);
// Стати гордовитим; зазнатися. Удова не хвалить свого дурня-наймита ні йому самому, ні кому іншому. Йому самому, щоб не запишався, а сусідам, щоб не одбили (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 307); Раз обрали собі люди старшину. От і запишався новий старшина, зробився такий пановитий, що й підступити до його страшно (Україна сміється, I, 1960, 19).
2. чим і без додатка, перен. Закрасуватися. Вранці озолочена сонцем відмолоджена природа запишалася сліпучо-зеленими хвилястими просторами ставківських бурякових плантацій (Яків Качура, Вибр., 1947, 54); Розсокоталась на все подвір’я зозуляста курочка, запишалася таким червоним гребенем, що, здавалось, то їй хтось калинового соку бризнув на сіру голову (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 300).
3. чим. Почати гордитися. А коли зібрали влітку ми врожай, Запишався нами весь наш рідний край (Сергій Воскрекасенко, З перцем!, 1957, 67).