ЗАПИ́РХАНИЙ, а, е, розм., рідко. Який задихався. Приїхав [Джура] до папа Сави Хомка, та такий запирханий! Нишком щось має панові сказати (Метлинський і Костомаров, Тв., 1906, 129); Гладун зупинився перед ним запирханий, якийсь зацькований, з дрижачими поблідлими губами (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 140).
ЗАПИРХАНИЙ
Тлумачення слова