ЗАПУСТУВАТИ 1, ую, уєш, док. Почати пустувати, гратися. І в церкві вже не запустує [дитина] і ні до кого не заговорить, та все молиться, та поклони б’є (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 25).
ЗАПУСТУВАТИ 2, ує, док. Лишитися пустим, незайнятим. Він чув ввечері домашню розмову, якийсь там шмат землі запустивав, от би гречкою засіяти (Збан Сеспель, 1961, 426).