ЗАПУСТІТИ

ЗАПУСТІТИ, іє, док. Стати занедбаним; спустіти, збезлюдіти. Садок.. запустів, заглух, нечищені дорожки, — позаростали бур’яном, глухою кропивою (Панас Мирний, IV, 1955, 205); Треба буде зайти та хоч в хаті навести порядок. Запустіла, певно, без жіночих рук (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 161); Шляхтич Ліщинський, взявши в 1639 р. в оренду села Кальницю і Стрибовіск, почав так утискувати і розоряти селян, що 57 сімей втекли з них, і ці села запустіли (Історія УРСР, I, 1953, 211).