ЗАПРУ́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до запрудити. Лише в 1905 році, під силою величезної бурі революційних повстань і заворушень, сколихнулось було життя-буття вербівчан, але якось швидко все вляглося в старі береги, як стояча вода в наглухо запруджених ставках (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 40); Уже звечоріло, всі центральні вулиці були геть запруджені людьми (Олекса Гуреїв, Життя.., 1954, 297).
ЗАПРУДЖЕНИЙ
Тлумачення слова