ЗАПРОТОРЕНИЙ

ЗАПРОТО́РЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до запроторити;
//  запроторено, безос. присудк. сл. Для очистки фашистської совісті його [Анрі-Жака] запроторено до табору (Юрій Яновський, II, 1954, 50).