ЗАПРОПАСТИ́, аду, адеш, док., розм. Те саме, що пропасти. Яке де упало зерно при дорозі, Те скоро унівець стоптали прохожі, Або і без того воно запропало, Бо птаство голодне його подзьобало (Іван Манжура, Тв., 1955, 104); Від сина нічого не чути. Запропав, мабуть, у далеких світах (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 172).
ЗАПРОПАСТИ
Тлумачення слова