ЗАПРОПАЩЕНИЙ 1, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до запропастити 1;
// у знач. прикм. Запропащений рукопис.
ЗАПРОПАЩЕНИЙ 2, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до запропастити 2;
// у знач. прикм. Хлопи не відмовили почесної, пізналися на честі, сказали й свою, випили одну, другу, аж приємніше їм стало в сім куп’яку [гурті] запропащених душ (Степан Ковалів, Тв., 1958, 42).