ЗАПРО́ХУВАННЯ, я, сер., розм. Дія за значенням запрохувати. Насті давно хотілося примирити невістку з чоловіком, вона скілько раз запрохувала її до себе, та хитра Параска то сим, то тим візьме та й одверне запрохування (Панас Мирний, IV, 1955, 69); Веде [Хуса] Публія за руку до порога світлиці, на порозі випускає руку, вклоняється й пропускає гостя наперед, роблячи руками рухи люб’язного запрохування (Леся Українка, III, 1952, 171).
ЗАПРОХУВАННЯ
Тлумачення слова