ЗАПРЯЖКА

ЗАПРЯ́ЖКА, и, жін. Те саме, що запряг 1. Старший лейтенант Воронцов їхав попереду на чалому, вкрай змореному коні. Кілька гармат у кінних запряжках їхали за ним, знімаючи куряву (Іван Ле, Мої листи, 1945, 114); Вітер мчав, наче чукча на нартах із запряжкою в десять тисяч собак (Микола Трублаїні, Лахтак, 1953, 57). У запряжці — в упряжі, в запряженому стані (про коней або інших тварин). Промчали через садок перепуджені коні в запряжці і без їздового (Олесь Гончар, I, 1954, 77); Виявилось, що в запряжці кінь дуже кульгав на передню ногу (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 101).