ЗАПРЯ́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до запрягти 1. Скриплять татарські гарби, запряжені буйволами і верблюдами (Олекса Стороженко, I, 1957, 77); Під’їхали сани, запряжені високими сухоребрими кіньми (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 394); Коник, запряжений у лінійку, тюпав собі потиху, відганяючись куцим хвостом від набридливих мух (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 73);
// Який запрігся. Роман обертається, перед ним стоїть запряжений у санчата веселий міняйло Хаскель, усе добро якого вмістилося в двох мішках (Михайло Стельмах, I, 1962, 125).
ЗАПРЯЖЕНИЙ
Тлумачення слова