ЗАПРЯГ, у, чол.
1. Запряжені коні або інші тварини. В руках у австрійських солдатів були не гвинтівки, а коси, і замість батареї гармат край села на белебні стояли жниварки із запрягом (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 466).
2. Збруя, упряж. З четвертого боку майдану розташувалися військові споруди: ..склепи на зброю, порохові льохи, комори на кінський запряг та всякий припас (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 402).
У запрягу — в упряжі, в запряженому стані (про коней або інших тварин). Гуцульські коні широко використовуються як верхові, під в’юком і в запрягу на транспортних і сільськогосподарських роботах (Колгоспна виробнича енциклопедія, I, 1956, 608).