ЗАПРАВЛЯ́ТИСЯ, яюся, яєшся, недок., ЗАПРА́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. заправляться; док.
1. Заправляти (у 1 знач.) на собі що-небудь (перев. одяг). З-під куцої гімнастьорки в сержанта виглядала охвістям спідня сорочка.. — Не гнівайтесь, товаришу молодший лейтенант, на мою сорочку, — сказав сержант, заправляючись (Олесь Гончар, III, 1959, 8).
2. жарт. Те саме, що їсти. — Ну от і заправився, — промовив водій, загортаючи в газету окраєць хліба і ковбасу (Панас Кочура, Родина.., 1962, 76); Обідати Маковей відмовився. — Я недавно заправився, — повідомив він. — Обідав з розвідниками та з партизанами (Олесь Гончар, III, 1959, 333).
3. тільки недок. Пас. до заправляти 1 1—4. Навколо талії в кілька разів обгортається широкий однотонний яскравий або в різнокольорову смугу вовняний пояс, кінці якого заправляються на боках і спускаються додолу на 20—30 см (Збірник українських народних танців, 1957, 94).