ЗАПРА́ВКА, и, жін.
1. Те саме, що заправлення і заправляння 1. Для заправки машин водою, пальним і мастилом користуються спеціальним заправним інструментом і інвентарем (Організація і технологія тракторних робіт, 1956, 84); — А ти таку машину винайди, щоб заправку [мартенівської печі] й усякі присадки сама робила, а ти б тільки командував (Вадим Собко, Біле полум’я, 1952, 206).
2. Те, чим заправляється що-небудь. В печі подана заправка, Час, мов іскра, проліта. Що ж, нехай ця друга плавка Буде швидкісна, як та (Ярослав Шпорта, Вибр., 1958, 214).