ЗАПРАЦЬО́ВАНИЙ, а, е.
1. рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до запрацювати 1. З горя вона тоді не раз і напивалася, ..хоть ніколи п’янство не довело її до того, щоб розтринькувала.. гірко запрацьоване добро (Іван Франко, I, 1955, 58); За запрацьовані гроші купили [Данищуки] пару волів, підводу і рушили шукати обіцяної землі (Мирослав Ірчан, II, 1958, 186).
2. у знач. прикм. Виснажений тривалою або важкою працею. Васильєва — старенька, запрацьована, в старовинних окулярах на зморщеному носі, захвилювалась (Олекса Десняк, II, 1955, 346);
// Мозолистий, згрубілий (про руки). По грубих полотняних сорочках, по чорних запрацьованих руках.. можна було пізнати, що то робітники (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 195).