ЗАПОЗИ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до запозичити. Мариня під рукою Василюшки не тільки навчилася розпізнавати гатунки кави, але й мала «свій», запозичений від самої графині, рецепт готування цього питва (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 207);
// запозичено, безос. присудк. сл. На шахті «Північна» рудника ім. Ілліча було запозичено досвід електропідривання (Народна творчість та етнографія, 4, 1961, 22).
ЗАПОЗИЧЕНИЙ
Тлумачення слова