ЗАПОЗИЧАТИ

ЗАПОЗИЧАТИ, аю, аєш і ЗАПОЗИЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАПОЗИЧИТИ, ичу, ичиш, док., перех. Переймаючи що-небудь, засвоювати, робити своїм надбанням. [Офіцер:] Добрі приклади варто запозичати (Вадим Собко, П’єси, 1958, 112); Все, що Русь запозичувала з інших культур, зазнавало творчої переробки і переосмислення і ставало таким чином невід’ємною частиною саме руської культури (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 494); Свої догмати, обряди і свята християнство у великій мірі запозичило з численних національних релігій народів Римської імперії (Наука і життя, 10, 1956, 27).