ЗАПОВІДА́ТИСЯ, ається, недок., діал. Передбачатися, обіцяти бути. М’ясниці того року були довгі, балів заповідалося багато (Іван Франко, VII, 1951, 239); День був ясний, безхмарний, заповідалась спека (Володимир Гжицький, У світ.., 1960, 156).
ЗАПОВІДАТИСЯ
Тлумачення слова