ЗАПОВІ́ДА́Ч, ідача, чол. Той, хто заповідає що-небудь комусь у спадок. Заповідач може позбавити спадщини всіх або будь-кого з числа осіб, згаданих у ст. 418 (Цивільний кодекс УРСР, 1950, 70).
ЗАПОВІДАЧ
Тлумачення слова
ЗАПОВІ́ДА́Ч, ідача, чол. Той, хто заповідає що-небудь комусь у спадок. Заповідач може позбавити спадщини всіх або будь-кого з числа осіб, згаданих у ст. 418 (Цивільний кодекс УРСР, 1950, 70).