ЗА́ПОРТОК, тка, чол., розм. Яйце-бовтун, з якого не може вивестися курча. * Образно. [Маня:] Він нині носиться зі своєю таємницею, як тота курка з яйцем. Не тре [треба] перешкоджувати, бо вийде запорток (Іван Франко, IX, 1952, 16);
// Уживається як лайливе слово. — Виродок іде! — кричить, забачивши здалека Чіпку, білоголовий миршавенький хлопчик. — Запорток! — підхопить другий… (Панас Мирний, II, 1954, 46).
ЗАПОРТОК
Тлумачення слова