ЗАПОРО́ХА, и, жін., розм. Порошинка, що попала в око. Запорохи чоловік Знести не може у очах (Іван Франко, XI, 1952, 77); * У порівняннях. Волос був задоволений, що його слово попало, мов запороха, в око (Петро Панч, II, 1956, 11).
ЗАПОРОХА
Тлумачення слова