ЗАПОМАГА́ТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ЗАПОМОГТИ́СЯ, ожуся, ожешся, док., діал.
1. Обходитися власними силами, без будь-чиєї допомоги. — Та як же вона, молоденька, без вас там запомагається? — Нехай сама собі живе, — промовила Пилипиха (Марко Вовчок, VI, 1956, 270).
2. чим. Влаштовувати свої справи, виходити із скрутного становища завдяки чому-небудь. Був час, коли він думав запомогтися повітовими грішми (Іван Франко, VII, 1951, 333).
3. тільки док. Розжитися, розбагатіти. Запомігся дуже N: має теперка з тисячу карбованців (Словник Грінченка).