ЗАПОЛО́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до заполонити. — Воїн менше за всіх заполонений вузькими хатніми інтересами. Він постійно, вдень і вночі, живе, так би мовити, ідейним, громадським життям (Олесь Гончар, III, 1959, 283); Хлопчик здивовано зупиняється, якусь хвилину дивиться на усміхнене дідове лице і мовчки рушає далі, заполонений новими думками (Петро Колесник, Терен.., 1959, 12); Дівчинкою заполонена — досі служу невірному туркові… (Марко Вовчок, I, 1955, 335).
ЗАПОЛОНЕНИЙ
Тлумачення слова