ЗАПОБІГЛИВО

ЗАПОБІГЛИВО. Присл. до запобігливий. Руки стримано потисли одна одну, навіть холодно і запобігливо офіціально (Іван Ле, Міжгір’я, 1953, 37); В саду, в глухій алеї, кульгав пані. Її запобігливо підтримує економ (Степан Васильченко, III, 1960, 349); Катерина, яка на кожному кроці шукала нагоди примиритись з сестрою, запобігливо поступилась Нелі своїм місцем (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 509); — Та хіба ж ми не вдячні… Це все Грицько баламутить, хай він побавиться своїм язиком, — запобігливо підхопив Кузьменко (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 205).