ЗАПЛИ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до заплисти 2. Перевізник справді нагадував казкового Харона. Маленькі, заплилі сльозою червоні очі, впевнені, але повільні рухи, повна безстрашність і байдужість на зморшкуватому обличчі (Юрій Збанацький, Над Десною, 1951, 80); Ледве знайшли [бійці] заплилі кров’ю, посічені документи [Гая] (Олесь Гончар, I, 1954, 56).
ЗАПЛИЛИЙ
Тлумачення слова