ЗАПЛЬОВУВАТИ

ЗАПЛЬОВУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАПЛЮВАТИ, юю, юєш, док., перех. Забруднювати що-небудь, вкриваючи плювками або чимсь виплюнутим. — Чотириста місць [у будинку культури]. Хіба це приміщення? Та ми ж заплюємо його насінням і недокурками за один вечір (Олександр Довженко, III, 1960, 512).
 Заплювати очі кому — плюючи кому-небудь в обличчя, виявити зневагу, презирство. — А ти мені не дивись так! Не дивись, а то заплюю очі. Хто ти! — Плюючи, він так хитнув головою, що трохи і Горпини не звалив (Панас Мирний, I, 1954, 210); Люди заплюють кого — люди виявлять до кого-небудь зневагу, презирство. — Через тебе, ледащого, може, й мене люди заплюють. Скажуть: одного батька діти, то й робитимуть однаково… (Степан Васильченко, I, 1959, 199).