ЗАПЛЯМУВАТИСЯ, уюся, уєшся і розм. ЗАПЛЯМИТИСЯ, млюся, мишся; мн. заплямляться; док.
1. Забруднитися, вкрившись плямами. — Я можу й тут сидіти! — мовляв [Івоніка] скромно, в дійсності боявся усісти на постіль, щоб вона чим-небудь не заплямилася, і син за те не потерпів кари (Ольга Кобилянська, II, 1956, 101);
// Зарябіти чимось. Вулиці заплямились крикунами-плакатами, білими наказами (Юрій Яновський, I, 1958, 60).
2. перен. Стати зганьбленим, ославленим. В її чистій дівочій уяві образ приятельки, упавшої і зганьбленої, зовсім через те не змалів і не заплямився (Іван Франко, II, 1950, 319).