ЗАПЛІТАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ЗАПЛЕСТИСЯ, етуся, етешся, док.
1. Заплітати собі волосся. — Ой пасіться ви, корови, Я не забарюся! Вмию личко, вмию брови, Сяду, заплетуся!.. (Степан Руданський, Тв., 1959, 52).
2. Переплітаючись, з’єднуватися (про щось витке, гнучке); завиватися. — Дивишся — було голе поле, вербички десь там хилились при дорозі, жита шуміли чи бур’ян заплітався, а прийшли будівельники — перевернули все те (Юрій Збанацький, Курилові о-ви, 1963, 215); Зеленіють гаї. І, неначе в русалки, У берези, мов коси, гілки заплелись (Любомир Дмитерко, В обіймах сонця, 1958, 39).
3. Вкриватися густим переплетенням чого-небудь; обвиватися. Мов вінками, заплелись Придніпровські кручі виноградом, Що раніш ніколи тут не ріс (Петро Дорошко, Серед стешу.., 1952, 39); Ще тиждень — і все заплететься непролазними хащами (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 18).
4. розм. Важко, невпевнено рухатися (про ноги, язик). Ослаб так, що ноги заплітаються, голова не робить, навіть читати не можу (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 439); Коли Грицьків язик став заплітатися, Яремченко сказав: — Ну, годі, бачу, втомився, спи (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 167).
5. Піддаватися заплітанню. — От і добре, що ви трохи постояли. Я тим часом волоссячко розчесала.. Тепер і коси заплетуться до ладу, — каже Марта (Панас Мирний, IV, 1955, 337).
6. Починати плестися. * Образно. Май цвіте, зірки сміються, А на вулицях дівки Й хлопці з ними — співи ллються, Заплітаються танки (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 223).