ЗАПЛІШУВАТИ

ЗАПЛІШУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАПЛІШИТИ, ішу, ішиш, док., перех. Забиваючи заплішку, укріплювати що-небудь. Йшлося до жнив, клепали коси, вистругували до грабель і грабок зубці, тесали, заплішували, підпилювали, гострили (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 5); Запліши щабель у драбині, а то хитається (Словник Грінченка);
//  Міцно, як заплішку, забивати що-небудь кудись. Тимофій забиває і заплішує кілочки в кроковку (Михайло Стельмах, II, 1962, 35).
♦ Заплішити собі в голову — те саме, що Вбити собі в голову (див. вбивати 1). [Суноня:] Мужик заплішив собі в голову, що земля повинна належать йому одному, і шабаш!.. (Марко Кропивницький, IV, 1959, 60).