ЗАПЛІ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до заплішити. * У порівняннях. Андрій пнувся з усієї сили, смикав за кути, за колеса, а вагончик, як заплішений, не рухався з місця (Степан Чорнобривець, Красиві люди, 1961, 24).
♦ Заплішений дурень див. дурень.