ЗАПІЗНО, присл. Надто пізно; пізніше, ніж треба. [Командор:] Свідомо ви обрали вашу долю, і ваше каяття прийшло запізно (Леся Українка, III, 1952, 380); З бронепоїзда побачили [вороги] метких вершників трохи запізно (Юрій Яновський, I, 1958, 146);
// у знач. присудк. сл. Через тиждень він [видавець] уже догадався, що книжка, як заклята, буде соватись в книгарні довгі роки, але було запізно (Степан Васильченко, I, 1959, 346); Та тільки бійся завжди мілкоти І почуттів, що втислись компромісно. Помре міраж, та буде вже запізно Свою любов у світі віднайти (Любов Забашта. Квіт.., 1960, 85).
ЗАПІЗНО
Тлумачення слова