ЗАПІЗНІ́ЛИЙ, а, е. Який запізнився. По Ревуну тихо плив човен. Може, то повертався додому запітнілий рибалка (Юрій Мокрієв, Острів.., 1961, 45); Постарівши — всього себе віддав [Синявін] дочці, трохи запізнілій радості сімейного щастя (Іван Ле, Міжгір’я, 1953, 28);
// у знач. ім. запізнілий, лого, чол. Той, хто запізнився. І коли ви вже сіли, і коли вже ось-ось має початися матч, люто продирається на своє місце запізнілий (Остап Вишня, I, 1956, 404).
ЗАПІЗНІЛИЙ
Тлумачення слова