ЗАПІНЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ЗАПІНИТИСЯ, нюся, нишся, док.
1. Починати пінитися. Море запінилось і кипить, а вітер надув сосни на вершках скель (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 408); Пляшка бахнула, як добра рушниця. Шампанське запінилося у високому келиху (Вадим Собко, Біле полум’я, 1952, 192).
2. тільки док. Забризкатися слиною, піною, що виступає з рота; вкритися такою піною. Сивилла тут де не взялася, Запінилася і тряслася І галас зараз підняла (Іван Котляревський, I, 1952, 125); Запінившись і хропучи, схарапуджений кінь летів щодуху, відчувши на собі незвичайного їздця (Олесь Гончар, I, 1954, 64); * Образно. Не випускаючи листя, запінився цвітінням терен (Микола Рудь, Гомін.., 1959, 110).