ЗАПЕТЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, док., розм.
1. Зав’язатися петлею; зашморгнутися.
2. перен. Найнятися на важку роботу; узяти на себе які-небудь важкі обов’язки, потрапити в залежність від когось. Та це запетлювавсь на цілий рік (Словник Грінченка);
// жарт. — Коли ти вже оженишся? — Якби хоч одна з їх [дівчат] скидалася б на тебе, уже кат його бери! Запетлювався б! (Панас Мирний, III, 1954, 238).