ЗАПАШНИЙ

ЗАПАШНИ́Й, а, е. Який має сильний приємний запах; ароматний, пахучий. Процвітала рожа Супроти вікна, Запашна та гожа, Пишна та рясна! (Павло Грабовський, I, 1959, 162); Прохор.. ліг на запашне сіно й міцно заснув, як засинають всі здорові люди (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 188);
//  Сповнений пахощів. Вітрець запашний-запашний шарудить листячком (Архип Тесленко, З книги життя, 1918, 209);  * Образно. Перше, що я почув у монастирі, — це чиста, чудова, запашна вкраїнська мова (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 140); Йде весна Запашна, Квітами-перлами Закосичена (Павло Тичина, I, 1957, 16).